Відповідно до закону про екстрену медичну допомогу, час прибуття швидкої на місце виклику має складати 10 хвилин у містах і 20 хвилин у сільській місцевості. Однак у житті тривалість очікування медиків може займати більше години. Головні причини такої ситуації – повільна обробка виклику диспетчером, нестача санітарних авто та вибір не найближчої за розташуванням бригади. У МОЗ обіцяють, що з наступного року ситуація зміниться, адже на черзі реформа системи екстреної медицини. Що вона передбачає і чи вплинуть зміни на якість допомоги, дізнавались наші експерти.
Покрокова стратегія
На початку 2018 року в Україні стартувала медична реформа. Оскільки вона передбачає структурні зміни у сотнях медичних закладів, міністерство охорони здоров’я розробило етапи переходу. Цього року почалась перебудова первинної ланки медичної допомоги, пацієнти взялися обирати своїх сімейних лікарів, а медичні заклади переходити на нове фінансування. За планом на 2019 рік реформа торкнеться спеціалізованої та екстреної медичної допомоги.
У МОЗ пояснюють, що роботи дуже багато. Потрібно підвищувати кваліфікацію медичних бригад, збільшувати зарплати для фахівців, закупляти новий транспорт, оснащений необхідним обладнанням, підключати диспетчерські служби до єдиної електронної системи. Загалом усі ці трансформації займуть близько п’яти років і вимагатимуть 10 млрд гривень витрат із держбюджету.
«У 2019 році МОЗ України розпочинає перший етап реформи екстреної медичної допомоги, яка стартує у Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Київ. Зміни почнуться в областях, що мають інфраструктуру, можливості для перекваліфікації медиків та продемонстрували свою управлінську ефективність під час реформи первинної медичної допомоги. Тут додатковий 1 млрд грн, закладений у державному бюджеті на наступний рік, забезпечить помітні зміни, поки інші області готуватимуться», – розповідають про плани на наступний рік у прес-службі міністерства.
Швидка і невідкладна допомога
Однією із найцікавіших серед запланованих змін видається розділення швидкої медичної допомоги на екстрену і невідкладну. Принципова відмінність полягає у тому, що невідкладна допомога буде приїздити, коли у людини піднялася температура, стрибнув тиск або загострилась хронічна хвороба, мета екстреної – рятувати життя. Останню варто викликати, якщо є необхідність термінової госпіталізації: сильні травми, наприклад, у разі ДТП, кровотечі, інфаркти тощо.
За словами в.о. міністра Уляни Супрун, якщо по невідкладну допомогу пацієнти звертатимуться до сімейних лікарів, з медичних бригад буде знято багато непрофільних викликів. Адже зараз понад третина викликів швидкої припадає на те, щоб поміряти температуру або тиск.
Нову систему вже тестують у Києві. З 1 вересня столичні бригади швидкої медичної допомоги перейшли у підпорядкування Центру екстреної медичної допомоги. За словами глави департаменту охорони здоров'я КМДА Валентини Гінзбург, усі виклики тепер приймають фахівці, які миттєво допоможуть людині зорієнтуватися – потрібна їй невідкладна допомога чи екстрена.
«Тим, кому потрібно, – будуть бригади швидкої, або екстрена служба лікарні своєчасно доставить людину, уже маючи результати і знаючи, що саме готувати для того, щоб не втрачати час», – поділився досвідом столиці Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Одеської області у жовтні.
Викликати медичну допомогу, як і раніше, можна буде через єдиний номер 103. Вона надається без обмежень щодо місця реєстрації та проживання, безоплатно та цілодобово.
Як змінитися робота диспетчерських служб?
Аби виклики оброблялись оперативніше, а бригади медичної допомоги доїжджали швидше, МОН планує підключити диспетчерські служби до єдиної електронної системи «Централь 103».
Якщо сьогодні середній час обробки виклику складає 3-5 хвилин, то «Централь 103» повинна скоротити його до однієї хвилини. Це стане можливим завдяки автоматичному підбору найближчих доступних бригад. Адже сьогодні диспетчери повинні дзвонити до кожної групи медиків окремо. Аби система «бачила» місце розташування кожної команди і її статус, на всіх машинах швидкої допомоги встановлять GPS. Це допоможе медикам швидше добиратися до пацієнтів – за 9-12 хвилин замість 16-20 хвилин зараз.
«На виклик повинен їхати автомобіль, який знаходиться найближче, а не та машина, яка територіально належить якійсь станції швидкої допомоги»,– підкреслює Супрун.
Першими до системи підключать диспетчерські служби у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській областях. Після завершення тестового періоду всі регіони зможуть підключитись до центральної системи й обмінюватись даними про прийняті та оброблені виклики.
«У рамках проекту ми вперше отримаємо достовірну та прозору статистику в режимі реального часу і побачимо, на яких етапах виникають проблеми. На основі цих даних Агенція екстреної медицини зможе давати рекомендації щодо підвищення якості надання допомоги. Наприклад, це можуть бути рекомендації щодо необхідної кількості бригад в певному регіоні та місць їх розміщення», – пояснює керівник проекту з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб Роман Ланський.
У МОН обіцяють, що з часом «Централь 103» інтегрують у систему «Електронне здоров’я». Це дозволить створити повну електронну медичну картку пацієнта та забезпечити обмін даними між системою екстреної медицини та іншими рівнями медичної допомоги.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
