Наставництво: як допомогти змінити життя

Більшість випускників інтернатних закладів виходять у нікуди. Без підтримки, житла, роботи та життєвих навичок вони потрапляють у коловорот негараздів. Вони чимось схожі на біженців, що мусять починати життя з нуля: раптово опинившись у незнайомому середовищі, з незрозумілими правилами. Молоді люди виявляються безпорадними у, здавалося б, звичних для нас питаннях: що робити у вільний час, де і що слід купувати, як витрачати гроші, куховарити, де платити за комунальні послуги. 

           

 Але найбільше страждає вміння будувати міжособистісні стосунки. Молоді люди мають обмежене коло спілкування, а ще частіше – замикаються у собі й вороже ставляться до навколишнього світу, внаслідок чого адаптуватися в громаді їм неймовірно складно. Причиною цього є брак знань та навичок, дефіцит спілкування з близькими дорослими. Волонтери приїжджають, влаштовують свято й виїжджають; спонсори – вивантажують подарунки та забувають про існування дітей до наступного Нового року; вихователів мало, а дітей багато, і часто для підлітків вони вже не авторитет; влаштувати старшокласників до родичів або в прийомні сім’ї вкрай складно, та й для багатьох із них життя в дитячому будинку набагато звичніше, й змінювати його вони не хочуть. У цьому випадку якнайкраще підходить наставництво, адже воно не змінює звичного укладу життя дитини, а робить його більш змістовним.

            Постійні стосунки, присутність безпечної людини, яка піклується, можливість отримати та відчути підтримку дорослого запобігають негативним наслідкам інституалізації та розвивають потенціал дитини, підвищують її шанси на отримання освіти, роботи та створенні власних довготривалих сімейних сосунків. 

            Наставники не привозять подарунків вантажівками й не отримують грошей від спонсорів. Але те, що такі взаємовідносини дорослого і дитини дають ефективні результати і займають не останнє місце у справі соціалізації дітей, це факт. За умови тривалих стосунків наставництво допомагає вихованцям розширити кругозір, знайти людську підтримку за межами закладу, навчитися нескладних життєвих премудростей, стати впевненішими у собі, відповідальнішими та готовими до повної незалежності. Навіть за рік дружби з наставниками випускники, як правило, навчаються висловлювати свої, а не колективні думки, керувати власними емоціями, бачити більше позитивного у повсякденних проблемах та знаходити в собі багато нових талантів і сильних сторін. 


 За детальнішою інформацією щодо наставництва,звертайтесь до Тростянецького районного центру соціальних служб для сім’ї,дітей та молоді за адресою м. Тростянець, вул. Л.Татаренка,4 або за тел. 5-19-69.

Комментариев: 0
Добавить комментарий