Уродженець Лебединщини, щедрий меценат, успішний бізнесмен, справжній патріот, який в непрості часи для своєї рідної України, де народилися його батьки, переїхав з ситої Америки на батьківщину. А коли Росія напала війною на Україну - пішов воювати в зону АТО. А ще - відмовився від громадянства США і прийняв українське. По нашому округу брав участь у парламентських виборах, ледь не виграв їх, з одинадцяти кандидатів зайняв друге місце, програвши навіть не опоненту, а розкрученому президентському бренду. Однак все це - не зовсім повний портрет відомої нам людини. Виявляється, Іван Лозовий доволі популярний в публічній столичній спільноті, як політичний експерт.
Підтвердила це його недавня участь у популярній політичній телепрограмі відомого журналіста Андрія Куликова - "Свобода вибору", яка щотижня йде на Громадському телеканалі і Громадському радіо.
Іван Лозовий був серед експертів телевізійної дискусії разом з координаторкою програми за безпечну реінтеграцію Юлією Тищенко та двома відомими народними депутатами - від "Слуги народу" Іриною Верещук та від "Європейської солідарності" - Артуром Герасимовим.
Говорили про одну з найбільш актуальних на сьогодні тем - реінтеграцію на сході. Вже шість років Україна потерпає від окупації Криму і частини Донбасу. Скільки ця біль ще існуватиме? Що дасть реінтеграція? Питання до всіх було коротке: то капітуляція чи ні? Майже годину тривала дискусія: Формула Штайнмаєра підписана, розведення військ відбувається, процес підготовки до Нормандської зустрічі триває. Але якщо з одного боку є три точки розведення військ - Станиця Луганська, Золоте і Петрівське, то з іншого - 410 км лінії розмежування і ворог щодня порушує в інших "точках" домовленості про бойову "тишу".
Іван Лозовий ситуацію на Донбасі не прикрашає: це війна з Росією, агресор окупував і Крим, і частину Донбасу. І Путін не збирається гасити це вогнище. "Незважаючи на енергію і ініціативи президента Зеленського з його бажанням принести країні мир, я не вірю у швидке розв`язання конфлікту. Таких заморожених конфліктів Росія "підтримує" немало по світу, Путін не зацікавлений їх вирішувати, і це головний фактор. Важливе не стільки розведення самих військ, а що буде далі. І у команди Зеленського, як на мене, немає чіткої відповіді на це питання".
Цікаво проходила дискусія і стосовно наслідків розведення військ. Небезпек для України внаслідок цього немало. Як втрата території, так і з визначенням, який саме особливий статус місцевого самоврядування слід встановлювати на окупованих територіях.
Іван Лозовий вважає: "Чи будуть успішно розведені війська і чи настане мир в трьох точках, які зараз заплановані, чи впливає це на загальну ситуацію? А вона проста - Росія зацікавлена не в мирі, інакше вона б не пішла на Донбас. Мир може настати завтра, якщо Росія відійде. Але Росія цього не хоче. І це основна проблема. І конфлікт не тільки в зоні бойових дій. Він проходить і на мирній території країни, в головах людей, між якими намагаються насадити конфронтацію різними точками зору. З одного боку ми маємо ворога, який підтримує Путіна, а з іншого - українці, деяка частина з яких згодні на будь-які умови заради закінчення війни. То треба об`єднувати людей, щоб вони зрозуміли, що є ворог і якою є ціна миру".
Ірина Верещук з повагою ставиться до такої позиції. Та все ж вважає, що стратегічно три точки розведення військ мають значення в геополітичному плані - щоб відбулася нарешті зустріч у Нормандському форматі, який був окреслений навіть не "Слугою народу", а задовго - ще у 2015 році. Але три точки ще потрібні, щоб показати, що можна досягати миру на територіях, де раніше лунали постріли, де діти повинні ходити до школи, а люди - нормально жити.
У Артура Герасимова все будувалося на критиці нинішнього курсу президента Зеленського. Майже нічого не пропонуючи, він тільки і закликав надалі зміцнювати українську армію і йти дорогою Мінських угод. А угоди ті то ким були нав`язані? Росією.
Іван Лозовий називає Мінські угоди, особливо коли вдруге їх підписував вже Петро Порошенко, зрадницькими. Бо в них тільки після проведення виборів ми зможемо повернути непідконтрольні сьогодні території, тобто, коли там вже буде обрана місцева влада, яка матиме можливість контролювати правоохоронні органи, в т.ч і з правом набирати своє ополченіє. "Це може привести до узаконення сепаратистського анклаВу в Україні", - вважає Лозовий.
Взагалі, на думку експерта Лозового, українська влада повинна мати і свій план, а не тільки сподіватися на посередників.
- Ми мали Мінські домовленості, формулу Штайнмаєра, Нормандський формат. Україні треба сформулювати і своє рішення проблеми і запропонувати свої умови. Наприклад, формулу Кондратюка, який пропонує відведення всіх російських військ, контроль за цим ОБСЄ, Україна встановлює контроль над кордоном і тоді проведення виборів. І про це треба заявити не для внутрішнього споживання, а на міжнародному рівні. На тій же Нормандській зустрічі. Якщо це не сподобається Росії - то це не наше діло. У нас повинна бути своя позиція.
Ось така цікава розмова відбулася в національному телеефірі. І як сказав ведучий Андрій Куликов, тон гостроти в ній задав саме Іван Лозовий.
Звідки у Івана Івановича раптом взялася така тяга до політики? Виявляється, що зовсім не раптом.
- Хоча в мене юридична освіта, в 1989-му році я переїхав до Вашинґтону аби шукати там роботу, саме політологічну, - говорить І.І.Лозовий. - Це не легко знайти відповідну роботу коли, фактично, платять гроші аби я "розмишляв" на різні політичні теми. Але пощастило і я працював два роки в найпрестижнішому право-центристському інституті "Heritage Foundation" (Фонд спадщини). Це була надзвичайно цікава робота, я приходив на роботу раніше аби почитати новини, аналітику. Ще тоді за допомогою пі-ар відділу інституту я почав публікувати статті про Україну в американській пресі. Курси політології, яких я проходив в університеті, доповнились практикою і з того часу я слідкую за політичними процесами не тільки в Україні. Це приносить мені задоволення.
Ось так - Іван Лозовий, виявляється, непоганий політичний експерт, причому з досвідом. То ж будемо з увагою слідкувати за його публічною і медіа-діяльністю. Адже він для тростянчан - своя людина.
